Повномасштабне вторгнення для багатьох стало поштовхом переосмислювати історію України, поглянути на деякі процеси, постаті й події під новим кутом, а інколи й просто зацікавитися ними уперше. Поговоримо про те, які зсуви відбулися саме на рівні масової, неакадемічної свідомості в тому, як ми бачимо нашу історію, які події чи постаті радикально змінили свій імідж в українському суспільстві, які виринули з небуття, а де, навпаки, ще тільки належиться підсвітити і переосмислити. А також торкнемося переосмислення історії на локальному рівні — що ми насправді знаємо про Дніпро і як відбивається це знання на топографії міста і його визначних датах, починаючи з дати заснування.

На початку повномасштабного вторгнення багато хто в Україні зізнавався, що утратив можливість читати — навіть серед тих, кому не бракувало для цього побутових умов. Неможливо було зосередитися, читання здавалося практикою, що утратила сенс. Та зрештою книжка повернулася в наше життя. Когось із кижкового ступору вивели гостросюжетні детективи чи фентезі, когось, навпаки, — нонфікшн про українську культуру та історію. Але факт залишається фактом: через більш як три роки повномасштабної війни в Україні процвітають, як ніколи, всі форми читацького дозвілля, а зокрема книжкові блоги та клуби. Про те, чому це так, поговоримо з ведучою трьох книжкових клубів та авторкою телеграм-каналу "Укрліт!" Іриною Пасько та з автором телеграм-каналу "Перехресні стежки" Олексієм Рафаловичем.