Пандемія COVID-19, багаторічна війна на сході України, радикалізація суспільства, вимушена ізоляція та самотність – усе це вплинуло на те, як ми бачимо світ навколо, як ми бачимо себе та своїх близьких. Ми живемо в епіцентрі фундаментального процесу історичних змін, що відбиваються не тільки на економіці, політиці та культурі, але й на відносинах між людьми.

Така звична річ, як дотик – фундамент, на якому будувалися людські стосунки протягом десятків тисяч років – у 2020-21-му для багатьох перестала бути доступною.

Показово, що переможцем World Press Photo у 2021 році став знімок “Перші обійми” данського фотографа Мадса Ніссена. Адже, якою б тривалою не була вимушена дистанція, рано чи пізно є надія на повернення близькості, бо саме її втрата нині стала однією з найбільших драм людства.

Дослідники з Університету Бригама Янга (США), проаналізувавши стан понад 300 тисяч осіб, виявили, що соціальна ізоляція та самотність такі ж шкідливі для здоров’я, як паління 15 цигарок на день, алкоголізм та переїдання. І це тільки одне із досліджень.

На жаль, реальність, в якій ми опинилися, – надовго. Відтак нова епоха вимагає від нас пошуку нових цінностей, нових способів обміну інформацією та нової близькості.

Література – один із небагатьох видів мистецтва, який може подарувати нам усі грані близькості. Вона створює сенси та дозволяє відчути максимальне зближення – крізь час та простір. Завдяки книжкам ми мандруємо епохами, знайомимося по-новому з відомими і не дуже постатями, переносимося в світи, про які могли тільки мріяти та чиї кордони для нас поки закриті. Саме книжка може поєднати нас із випадковим перехожим, що читає те ж, що і ми, або з найдорожчими, з ким перечитуємо одні й ті самі історії – хоч на відстані, проте разом. Не менш важливо, що література часто дозволяє нам глибше зазирнути в самих себе, особливо, під час ізоляції, коли ми, після довгих втеч, нарешті зустрілися сам на сам із собою.

Що ж думають автори про новий світ та про одну із найважливіших потреб людини – близькість? Чи доведеться нам наново привчати себе бути з іншими? Кохання на відстані, близькість через споживання їжі та мандри своєю країною, відверті розмови про незручні речі, нові формати присутності, розвиток технологій та інше. Про все це говоритимемо під час лекцій та дискусій в межах фокусної теми цьогорічного фестивалю, що, безумовно, допоможе нам в пошуках нової близькості – із собою, іншими, світом.