Життя на помежів'ї світів — особливе життя. Зі шкільної лави ми чуємо наратив України як землі, яку кожен сусід хотів бачити своєю, крізь яку котилися війни і революції, а вона тим часом просто намагалася жити своє хліборобське спокійне життя. Утім, цей наратив, пронизаний безпорадністю і пасивністю, великою мірою сконструйований і нав'язаний зовні. Адже насправді Україна — територія фронтиру. Простору, де зустрічаються і змішуються культури й цивілізації, народжуючи неймовірні нові сплави та флюїдну, гнучку свідомість, здатну до стрімкої адаптації та постійних змін. Про те, як завойовує увагу в сучасній українській історіографії теорія фронтиру і як дух фронтиру проявляється в нинішній війні, говоримо з історикинею Світланою Каюк та з військовослужбовцем, викладачем історії в школі "Майбутні" Андрієм Кобалією.