Діана Клочко

Мистецтвознавиця, закінчила аспірантуру НАОМА. Читала в Академії курс всесвітньої історії образотворчого мистецтва (на підготовчому відділенні). Авторка багатьох статей – у газеті „День”, журналах „Книжник-ревю”, „Книжковий клуб” „ARTLine”. Більше десяти років займається видавничою справою, створювала видавництва, авторські проекти (зокрема – альбоми про творчість Пінзеля, Ольги Рапай, Параджанова, древ`яну архітектуру Японії та України, путівники і серії перекладів), була експерткою та членом жюрі конкурсів. Нагороджена Почесним званням «Заслужений працівник культури України». На фестивалі бере участь в дискусії про культуру і пропаганду та представить свою нову книжку «65 українських шедеврів.Визнані і неявні».

Бере участь у подіях:

День перший

21 червня 2019

15:30 - 17:00

Додати до календаря
Нові форми життя

Культура і пропаганда: що перемагає в новій українській реальності?

Учасники: Ольга БалашоваДіана КлочкоРостислав Лужецький

Модератор: Валентина Клименко

Після Революції гідності перед Україною постало кілька задач, які раніше не доводилося (чи не виходило) вирішувати. Як вчинити з радянською спадщиною, коли руки й настрої нарешті дійшли до декомунізації? Чи варто митцеві вдаватися до самоцензури в умовах війни? Чи зобов'язане мистецтво висвітлювати війну і воєнних героїчно, чи є зараз в ньому місце для напівтонів і двозначностей, а чи вони поки «не на часі»? Чи може – і чи мусить – українська культура бути конкурентною в двобої з російською пропагандою? Чим, зрештою, є хвиля кіно і літературою на воєнну тематику – природною аутотерапевтичною реакцією суспільства на трагічні події чи пропагандою, народженою під впливом кон'юнктури? На всі ці та інші питання будемо намагатися відповісти в межах цієї дискусії.

День третій

23 червня 2019

18:00 - 19:00

Додати до календаря
Видавнича програма

Презентація книги Діани Клочко «65 українських шедеврів. Визнані й неявні»

Учасники: Діана Клочко

В цій книзі мистецтвознавиця і лекторка Діана Клочко намагається створити альтернативний канон українського мистецтва, доповнений творами, які у ХХ столітті не вважались «вартими уваги» з ідеологічних причин. Водночас, це не стільки «лінійне» уявлення про те, як створювались 65 шедеврів скульптури, графіки і живопису, скільки широке поле європейських асоціацій. Чому саме ці твори мають таке значення для наших сучасників, чому усі вони – не сироти в стильовому розмаїтті, а свідки великих (хоч і не завжди відомих) інтелектуальних історій – ці пояснення охоче надасть авторка під час презентації книги, як надає їх і в самому тексті.